Профілактична медицина - Засоби індивідуального захисту
Неділя, 11.12.2016, 16:43
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Форма входу

Меню сайту
Реклама
Додай сайт
Статистика
Пошук
Block title
Спорткомплекс
Дошкольное развитие ребенка Обучение акробатики
Реклама
Мікробіологія
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://profmed.at.ua обов'язково.
Робітники мають бути забезпечені індивідуальними засобами захисту окремих органів і систем від впливу несприятливих чинників виробничого середовища.

До індивідуальних захисних пристосувань належать спеціальні види одягу, рукавиць, взуття, головних уборів, окулярів, респіраторів, протигазів і проти шумів.

Спецодяг призначений для захисту тіла робітника від шкідливих чинників навколишнього середовища. Він повинен надійно захищати від виробничих шкідливостей, забезпечувати нормальну терморегуляцію організму, бути легким і зручним, а також легко очищуватися від забруднень.

Вимоги, покладені в основу розроблення конструкції одягу, передбачають найбільшу захисну здатність щодо виробничого чинника, найкращі гігієнічні якості і зручність надягання, носіння і роботи у ньому. Крій та якість спецодягу, призначеного для захисту тіла від кислот, отруйних речовин, пилу, забруднень тощо, регламентується стандартом. Тканини одягу добирають залежно від призначення. Одяг, призначений для захисту від високих температур і теплового випромінювання, виготовляють із цупких гладеньких бавовняних тканин. Ті частини одягу, які захищають найбільш опромінювані ділянки тіла, мають 3 шари тканин, причому в середину вшивають спеціальні прокладки з пухкої вовняної тканини. Захист від бризків розплавленого металу забезпечують додатковими накладками на костюм з вогнестійких матеріалів. Спецодяг для роботи з кислотами шиють із вовняних і гумових тканин із поліхлорвініловим покриттям. Від отрут добре захищають лляні та бавовняні тканини. Спецодяг для захисту від отруйного пилу виготовляють із молескіну. Захист від вологи досягається шляхом застосування брезентових, гумових тканин і тканин, оброблених водовідштовхувальними засобами.

Для захисту ніг працівників від травм, перегрівання, опіків, забруднювальних речовин в умовах виробництва використовують спецвзуття. Його виготовляють із шкіри та їі замінників. Взуття, яке в процесі експлуатації зазнає дії ароматичних вуглеводнів і органічних розчинників, повинно мати поліхлорвінілову підошву. Для захисту ніг від термічних чинників у гарячих цехах треба використовувати підошви з пресованої багатошарової прогумованої тканини, повсті.

Основними гігієнічними характеристиками матеріалів для взуття э опір розриву, зсуву і розшаруванню, опір багаторазовим деформаціям, зносостійкість, непроникність для води і гігроскопічність, проникність для повітря і теплопровідність.

Під час фізичної праці стопа людини виділяє до 1,5 г на 1 год вологи. Через пори матеріалу вона має бути якнайшвидше видалена в навколишнє середовище. Ось чому для взуття використовують спеціальні вкладки, які мають здатність добре поглинати вологу.

Засоби захисту рук від несприятливих чинників виробничого середовища виготовляють із тканин, штучної шкіри, полімерних та інших матеріалів. Засоби захисту рук від високої температури виготовляють із сукна, азбестових тканин, брезенту та інших тканин із теплоізолювальними прокладками. Якщо робітники не можуть користуватися рукавицями або пальчатками, вони застосовують дерматологічні захисно-профілактичні засоби.

Захист голови працівників від механічних ушкоджень, опіків та інших шкідливих чинників набуває особливого значення, коли йдеться про добування вугілля і корисних копалин у шахтах, роботу в гарячих цехах, в умовах спекотного клімату. Для захисту голови використовують шлеми — жорсткий головний одяг різної конструкції, здатний протистояти механічному впливові й амортизувати силу удару. Вони повинні бути легкими, мати достатній надголовний вентиляційний простір і зручно фіксуватися на голові. Шлем не повинен деформуватися під впливом променевої енергії. Матеріалами для виготовлення шлемів служать фібра, вулканізований каучук із текстильними і гумовими відходами, пластмаси, сталь, дюралюміній. Для захисту голови від теплового випромінювання і опіків служать шапки з грубововняного сукна, повсті або фетру. Для захисту голови від бризків хімічних речовин, розпилюваних отрутохімікатів застосовують спеціальні пристосування у вигляді накидок, касок із пелеринами та інших засобів індивідуального захисту, що їх виготовляють із матеріалів, стійких до дії хімічних речовин.

Важливе значення має захист органів дихання від небезпечних і шкідливих речовин, що містяться в повітрі робочої зони, і від нестачі в ньому кисню. Для цього є фільтрівні прилади, які в разі достатнього вмісту кисню в повітрі відфільтровують забруднення, що містяться в ньому. До них належать проти-пилові респіратори і промислові протигази. Якщо вміст кисню в повітрі становить менше ніж 16% , використовують шлангові прилади, які служать для ізоляції органів дихання від такого повітря і подачі до них чистого повітря від повітродувок або компресорної магістралі. Існують також автономні дихальні апарати, які забезпечують людину дихальною сумішшю з балона зі стиснутим киснем або стисненим повітрям.

Фільтрівні прилади поділяють на протипилові, протигазові, універсальні, або газопилезахисні. Протипилові респіратори складаються з фільтра для очищення забрудненого повітря і лицьової частини, що дає змогу підключити цей фільтр до органів дихання. Усі прилади повинні відповідати гігієнічним вимогам. Для фільтрів використовують різні фільтрівні матеріали. До фільтрівних матеріалів рослинного походження належать бавовняна вата і деревна целюлоза у вигляді тонкого пухко к (г паперу — так званий лігнін; до матеріалів тваринного походження — всі види вовни, у тому числі овеча і верблюжа. Особливу групу становлять штучні волокна, зокрема ацетатні, казеїнові. Пористий картон виготовляють переважно із целюлози з домішками азбесту. Ефективними є фільтри із суміші шовку та вовни, просочені олією для зменшення гігроскопічності. Для оцінки ефективності фільтра служить коефіцієнт захисту, який показує кратність зниження концентрації шкідливої речовини, що забезпечується засобами індивідуального захисту. Коефіцієнт 100 означає І ступень захисту. Він гарантує надійний захист у разі забруднення повітряного середовища, яке перевищує ГПК більше ніж у 100 разів. Коефіцієнт захисту від 10 до 100 характеризує II ступінь захисту. Він гарантує захист у разі забруднення повітряного середовища, яке не перевищує 100 ГПК. Коефіцієнт захисту не вище за 1 характеризує III ступінь захисту в умовах, коли забруднення повітря не перевищує 10 значень ГПК (С.В. Алексеев, В. Р. Усенко, 1988).

Протипилові респіратори можуть бути безклапанними. Це найпростіші респіратори з марлі, вати, лігніну тощо, які дуже легкі і зручні, проте недостатньо ефективні. Гігієнічнішими є клапанні респіратори з вентильованим шкідливим простором. Вони мають вдихальні та видихальні клапани. Фільтри для них виготовляють із суміші шовку і вовни.

Протигази і газопилозахисні прилади для індивідуального захисту органів дихання від парів і газів складаються з лицьової частини у вигляді суцільної маски, що закриває все обличчя і вуха, або напівмаски, що закриває рот і ніс, та фільтрівних сорбентів, які мають вибіркову здатність щодо різних газів і парів.

У коробках протигазів, спеціально виготовлених на заводах, містяться різні сорбенти — активоване вугілля, хімічні поглиначі та каталізатори. Активоване вугілля — це пориста речовина, виготовлена шляхом відповідного оброблення деревини. Воно має високу здатність поглинати гази і пари. Хімічні поглиначі вступають у реакцію з газами та парами і утворюють хімічні сполуки. Поглиначі добирають таким чином, щоб унаслідок хімічних реакцій у них не утворювалися газоподібні продукти. Коробки протигазів маркірують відповідно до їхнього призначення для захисту від певних груп газів.

Кисневі прилади, або кисневі респіратори, призначені для повної ізоляції органів дихання людини від навколишнього середовища в умовах зменшеного вмісту в ньому кисню або великої концентрації шкідливих парів чи газів.

Ці прилади можуть діяти за типом використання кисню з балона або кисню, отримуваного внаслідок хімічної реакції. У першому випадку кисень для дихання надходить до системи через автоматично регульований вентиль зі спеціального балона. Вдихуване повітря потрапляє до регенеративного патрона, де поглинаються водяні пари і вуглекислота. Для поглинання вуглекислоти використовують їдкий натрій або їдкий калій, кальцію гідроксид.

Очі в умовах виробництва захищають за допомогою захисних окулярів. Вони захищають від механічних травм, зумовлених частинками металу, бризок розплавленого металу, від ушкоджень отруйними рідинами, пилом, інфрачервоним і УФ-промінням. Ушкодження очей у виробничих умовах відбуваються внаслідок недотримання правил безпеки, порушень технологічного режиму і нехтування засобами індивідуального захисту.

Індивідуальні засоби захисту очей включають окуляри, напівмаски, щитки спеціального призначення тощо.

Захисні окуляри мають оправу для кріплення скелець великого розміру. Це кільця різного діаметра з тонкого матеріалу. Вони бувають герметичними або вентильованими. Захисні окуляри можуть обмежувати поле зору ока. Полем зору ока називають простір, який охоплюється нерухомим оком за умови фіксації зорової, оптичної осі. Окуляри бувають відкритого і закритого типу.

Окуляри відкритого типу застосовують для захисту очей від механічних ушкоджень. У таких окулярах можна легко замінити звичайні скельця на коригувальні. До окулярів відкритого типу належать також захисні окуляри, які складаються з двох металевих окулярних коробок із закріпленими на них скельцями і з'єднаних на переніссі бавовняною стрічкою. В окулярах є вентиляційні отвори в боковій частині. Різновидами таких окулярів є окуляри для обрубників, працівників сільського господарства, протидимні окуляри та ін.

Важливе значення має захист очей від шкідливого впливу інтенсивного УФ-опромінення, джерелом якого є електрозварювання, дугові електропечі, світлокопіювальні апарати, ртутно-кварцові лампи, та інфрачервоного опромінення, джерелом якого є розплавлений метал і термічне обладнання.

Для захисту очей від променевої енергії існують світлофільтри у вигляді кольорових скелець, які вибірково поглинають одні промені і пропускають інші. Вибір світлофільтра зумовлений конкретними вимогами виробничої обстановки. Світлофільтри, які використовують для захисту очей під час електрозварювання, повинні майже повністю поглинати інфрачервоне та УФ-проміння. Для захисту очей від яскравого сонячного світла служать світло-фільтри, які ослаблюють дію сонячного світла і пропускають УФ-проміння. Окуляри для захисту від сонячного світла можуть бути відкритого і закритого типів, різних конструкцій. їх треба добирати залежно від умов праці. Закриті окуляри служать для одночасного захисту очей від вітру і пилу.

Для захисту очей від інтенсивного теплового випромінювання під час роботи в гарячих цехах застосовують світлофільтри із синього кобальтового скла. Для роботи біля печей використовують спеціальні окуляри, які складаються із відкритої металевої рамки на шарнірах і кріпляться до дашка головного убору за допомогою гвинтів. Оправу окулярів виготовляють із дюралюмінію. Для захисту очей від променевої енергії застосовують також світлофільтри з плексика, фарбованого органічного скла.

Для захисту робітників від виробничого шуму використовують спеціальні пристосування, які перешкоджають надходженню звуків через зовнішній слуховий хід. їх називають протишумами, або антифонами. Вони повинні забезпечувати добрий захист від шуму і не спричинювати при цьому неприємних або больових відчуттів. Протишуми поділяються на навушники, які закривають вушну раковину, вкладиші, які перекривають зовнішній слуховий хід, і шлеми, які закривають частину голови і вушну раковину. Навушники виготовляють у вигляді двох коробок, що прикривають вушні раковини і де є прошарок з гігроскопічної вати. Коробки обтягнуті чохлами з тканини і з'єднані гумовими стрічками. Вони забезпечені також зав'язками для закріплення на вухах. Існує багато конструкцій навушників і вкладишів. Якщо рівень сили звуку перевищує 115 дБ, рекомендується застосовувати шлеми зі спеціальної шкіри на байковій підкладці з підшлемником і глушниками з пластмаси. Протишумне обладнання добирають зазвичай на конкретному робочому місці відповідно до спектрального складу виробничого шуму.

До засобів захисту від електроструму належить діелектричне взуття, спеціальні гумові рукавиці, килими і підставки. Усі названі засоби захисту виготовляють зі спеціальної діелектричної гуми. Вони не повинні зазнавати дії розчинників гуми, а також дії кислот і основ.