Профілактична медицина - Пестициди
П`ятниця, 02.12.2016, 22:48
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Форма входу

Меню сайту
Реклама
Додай сайт
Статистика
Пошук
Block title
Спорткомплекс
Дошкольное развитие ребенка Обучение акробатики
Реклама
Мікробіологія
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://profmed.at.ua обов'язково.
Пестициди — збірна назва хімічних засобів, які використовують у сільському господарстві для боротьби з бур'янами, шкідниками й хворобами рослин, паразитами тварин і гризунами. Використовуючи пестициди можна збільшити врожай сільськогосподарської продукції, а завдяки гербіцидам — зменшити обсяг ручної праці. Нині застосовують понад 1000 біологічно активних сполук, скомбінованих у вигляді 60 тис. препаратів. Ними обробляють понад 4 млрд гектарів земель.

Водночас застосування пестицидів є потенціально небезпечним, оскільки забруднює навколишнє середовище, серйозно загрожує здоров'ю населення. Найнебезпечнішими для населення є забруднення продуктів харчування і питної води пестицидами.

З точки зору гігієни найбільш припустимими є малотоксичні пестициди, які не накопичуються в організмі людини і не стійкі в навколишньому середовищі. Вони, виконавши своє призначення, розпадаються на нешкідливі компоненти.


У табл. 40 наведено гігієнічну класифікацію пестицидів за ступенем їхньої небезпеки. Вона допомагає медикам і фахівцям сільського господарства орієнтуватися щодо шкідливості того чи іншого пестициду залежно від його токсичності (показником токсичності є величина ЛД50), здатності акумулюватися в організмі людини (коефіцієнт кумуляції) і зумовлювати віддалені наслідки, а також ураховує стабільність його в навколишньому середовищі.

Із препаратів, які належать до різних груп пестицидів (фосфор- і хлорорганічних, карбаматів, похідних сечовини і гуанідину, ртутьорганічних, арсен-, мідь- і ціанумісних тощо), слід використовувати по можливості найменш небезпечні і помірно небезпечні. Проте забезпечити всі потреби сільського господарства тільки такими пестицидами поки що не вдається. Через те доводиться використовувати пестициди, які залишаються в продуктах у безпечних кількостях (МПР — максимально припустимий рівень).

Особливо небезпечні пестициди, стійкі до впливу світла, тепла, вологи, які довго зберігаються в грунті і рослинах. До них належать передовсім хлорорганічні сполуки (ДДТ, гексахлоран, гексахлорциклогексан та ін.), препарати дієнового синтезу — алдрин, дилдрин тощо, ртутьорганічні і сполуки арсену та ін. Надходячи з їжею до організму, раніше широко застосовувані хлорорганічні сполуки накопичуються в тканинах, особливо багатих на ліпіди. Вони дають виражений кумулятивний ефект, уражуючи паренхіматозні органи (печінку, нирки) і нервову систему. ДДТ та інші хлорорганічні сполуки було виявлено не тільки в оброблених ними рослинних продуктах, їх виділяли з молоком тварин, які: 
1) паслися на ділянках із залишками отрутохімікатів на травах;
2) споживали забруднений пестицидами корм;
3) були оброблені олійною емульсією хлорорганічних сполук для боротьби з ектопаразитами.

Стійкі пестициди після оброблення ними полів, лісів і водойм можуть мігрувати (особливо після авіаопилення) в навколишньому середовищі, забруднюючи повітря, грунт, поверхневі та підземні води.

Тривале надходження до організму людини пестицидів із харчовими продуктами, які містять їх у кількостях, що перевищують МПР, може призвести до хронічної інтоксикації. У науковій літературі наведено багато даних про те, що навіть в екологічно розвинених країнах за недостатнього санітарного контролю харчові продукти нерідко містять пестициди в концентраціях, які перевищують МПР. Гострі отруєння пестицидами зазвичай випадкові і можуть виникнути лише внаслідок грубого порушення правил застосування пестицидів і правил використання оброблених ними продуктів.

З метою профілактики несприятливої дії залишкових кількостей пестицидів на здоров'я населення нині здійснюється ефективна система заходів. Передовсім проводяться спеціальні наукові дослідження з метою синтезу нових, менш стійких у навколишньому середовищі і менш токсичних для людини сполук. Крім того, добре вивчаються показання до застосування тих або інших препаратів. Забороняється застосування високотоксичних і стійких сполук у тих видах, коли з такою самою ефективністю можуть бути застосовані менш небезпечні пестициди, біологічні або агротехнічні методи боротьби зі шкідниками.

Для кожного пестициду встановлюють припустиму добову дозу (ПДД) і, виходячи з неї, МПР залишкової кількості в продуктах харчування. Разом із агрохіміками розробляють умови його застосування, наприклад:
1) культури, які дозволено обробляти цим пестицидом;
2) метод використання і концентрація робочих розчинів;
3) норми витрати препарату;
4) терміни і припустима кратність оброблення;
5) час чекання, тобто термін від останнього оброблення до збирання врожаю тощо. Лише після цього Міністерство охорони здоров'я санкціонує можливість і санітарні правила застосування нового пестициду.

До важливих санітарних заходів з профілактики хронічних отруєнь пестицидами належать такі:
1) контроль за суворим виконанням інструкцій щодо застосування того чи іншого пестициду і дотримання термінів чекання (від 15 до 60 діб залежно від препарату і культури), які забезпечують звільнення продукту від залишків пестициду;
2) вибірковий лабораторний контроль за вмістом залишків пестицидів у продуктах харчування.

Охорона від забруднення пестицидами поширюється і на продукти тваринного походження. Передовсім потрібно забезпечити нешкідливість кормів. Заборонено оброблення ДДТ, ГХЦГ та іншими стійкими пестицидами, які виділяються з молоком і накопичуються в жирі, м'ясі, яйцях, фуражних культурах, наприклад, кукурудзі, зелена маса якої використовується для годівлі. Встановлено МПР пестицидів у кормах. Оброблення тварин і птахів можна проводити тільки середньо- і малотоксичними пестицидами, які швидко руйнуються в навколишньому середовищі та організмі теплокровних. У рекомендованому переліку для кожного препарату зазначено спосіб застосування, час очікування (для забою, використання молока тощо), МПР у продуктах тваринництва. Оброблення тварин слід проводити відповідно до затверджених інструкцій. Оброблених тварин ізолюють на 3—5 діб, а приміщення, в якому вони містяться, систематично прибирають вологим способом і провітрюють.