Профілактична медицина - Санітарно-технічні заходи, спрямовані на профілактику професійних шкідливостей
Неділя, 11.12.2016, 16:45
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Форма входу

Меню сайту
Реклама
Додай сайт
Статистика
Пошук
Block title
Спорткомплекс
Дошкольное развитие ребенка Обучение акробатики
Реклама
Мікробіологія
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://profmed.at.ua обов'язково.
Профілактика професійних шкідливостей великою мірою залежить від характеру обладнання та утримання промислових підприємств.

Санітарні вимоги до підприємств викладено в чинних санітарних нормах проектування промислових підприємств. Вони містять гігієнічні нормативи за всіма чинниками навколишнього середовища, а також вимоги до експлуатації і санітарного утримання промислових підприємств.

Санітарний благоустрій підприємства є одним із чинників оздоровлення умов праці на ньому. Територія промислового підприємства повинна бути спланована таким чином, щоб було достатньо місця для розташування всіх виробничих і допоміжних будівель, були враховані потрібні відстані між корпусами і забезпечена можливість безперешкодного усунення атмосферних опадів і відведення виробничих стоків.

Важливою санітарною вимогою є впорядкування санітарно-захисної зони, про що вже йшлося в  "Гігієна планування і забудови населених місць". Розміри цієї зони залежать від потужності виробництва і характеру шкідливостей. Встановлюються такі розміри санітарно-захисних зон для підприємств: класу І — 1000 м, класу II — 500 м, класу III — 300 м, класу IV — 100 м, класу V — 50 м. З боку селітебної території слід передбачати смугу деревно-чагарникових насаджень завширшки не менше ніж 20—50 м залежно від ширини зони.

Корпуси підприємств слід розташовувати так, щоб були забезпечені найсприятливіші умови для природного освітлення і провітрювання. Щільність забудови залежить від характеру виробництва і може коливатися від 20 до 60%. Слід також передбачити раціональні виробничі, транспортні та інженерні зв'язки всередині території підприємства і між підприємством та населеним пунктом.

Територія промислового підприємства повинна бути озеленена, мати каналізацію, освітлення, добрі покриття транспортних шляхів, широкі проходи і проїзди. Поблизу цехів потрібно створювати зони відпочинку з фонтанами і квітниками. Виробничі будівлі мають бути просторими, забезпеченими вентиляцією і природним та штучним освітленням.

Виробництва, для яких характерні перегрів, шум, вібрація, значні виділення шкідливих газів, пари й пилу, слід розташовувати в одноповерхових будівлях.

Роботи, що супроводжуються виділенням пилу, отруйних речовин, шумом і вібрацією, рекомендується виконувати в окремих приміщеннях. Найбільш раціональними для гарячих цехів слід вважати одноповерхові малопрольотні будівлі з аераційним обладнанням. Широкі одноповерхові будівлі з аераційними ліхтарями використовують для виробництв, на яких потрібно штучно підтримувати постійний мікроклімат. Під час планування виробничих приміщень враховують санітарні характеристики технологічних процесів. Висота цехів повинна забезпечувати можливість усунення надлишкового тепла, вологи і газів, вона не може бути меншою за 3 м. Площа на 1 людину має становити 4,5 м2. Кількість зовнішнього повітря, що надходить до виробничого приміщення на 1 робітника, повинна становити не менше ніж ЗО м3 на 1 год, а в приміщеннях без природної вентиляції — 60 м3 на 1 год.

Як матеріал для перегородок і стін з метою теплоізоляції використовують жорсткі пінопласти. Велике значення має раціональне колірне оформлення приміщень з урахуванням особливостей клімату.

Побутові приміщення, до яких належать гардеробна, умивальня і душова, приміщення особистої гігієни жінок і для годування дітей грудного віку повинні відповідати кількості і складу працівників на підприємствах. Важливим є забезпечення робітників доброякісною питною водою з розрахунку 2—3 л на 1 людину. В умовах гарячих цехів треба забезпечувати робітників підсоленою газованою водою із систематичним контролем її якості.

Для своєчасного надання медичної допомоги і проведення санітарно-профілактичної роботи на підприємствах створюють здоровпункти або медико-санітарні частини.