close
Виробничий травматизм посідає помітне місце в загальній захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

Під поняттям "виробнича травма", або "нещасний випадок", розуміють ушкодження раптового характеру, що сталися з робітниками у зв'язку з участю їх у виробничому процесі, супроводжувалися порушенням анатомічної цілості органа і спричинили порушення його фізіологічної функції. Виробничі травми можуть бути механічними, хімічними, термічними та електричними. До механічних ушкоджень в умовах виробництва належать травми у вигляді забиття, поранення м'яких тканин тіла, крововиливів, переломи кісток, розтягнення і розриви зв'язок і сухожилків, вивихи, потрапляння сторонніх тіл у різні органи тощо.

Токсичні речовини частіше уражують шкіру, слизові оболонки та очі. Вплив термічних агентів призводить до виникнення опіків. Електричні травми спричинює дія електричного струму великої напруги.

Виробничі травми є наслідком порушення робітниками правил техніки безпеки і виробничої дисципліни, нераціональної організації робочого місця, несправності технологічного обладнання і порушення технології виробництва, невикористання засобів індивідуального захисту тощо. У багатьох випадках виникнення травм пов'язане з неуважністю або з недосвідченістю робітників. Серед причин травм на виробництві виділяють організаційно-технічні (недостатня механізація виробничих процесів і неправильна організація праці) та санітарні (несприятливі мікрокліматичні умови, нераціональне освітлення, шум, вібрація, вплив токсичних речовин тощо). Наприклад, надмірна вологість повітря, що призводить до утворення туману, а відтак до погіршення видимості, що у свою чергу підвищує небезпеку травматизму від рухомих частин машин.

Небезпека виробничих травм особливо велика на машинобудівних, хімічних заводах, підприємствах з оброблення деревини. Характер ушкоджень залежить від особливостей процесу, виконуваної роботи, стану обладнання та ін. У гарячих цехах найчастіше трапляються термічні опіки, а на хімічних підприємствах хімічні. У цехах, де здійснюється механічне оброблення металу, підвищується небезпека ушкодження м'яких тканин кінцівок. Локалізація виробничих ушкоджень пов'язана зі специфікою участі органа в роботі, і тому, наприклад, ручне подавання заготівель на прес приховує у собі небезпеку ушкодження пальців рук.
 
Особливої уваги з боку медичного персоналу потребує очний травматизм, який буває, зокрема, в металургійній і особливо в машинобудівній промисловості. Ушкодження очей унаслідок ударів холодним металом, потрапляння в очі стружки, відлітання іскринок або часток наждачного каменю під час оброблення відливок на наждачних кругах тощо можуть носити серйозний характер.

Унаслідок поверхневих ушкоджень прозорої рогівки на ній утворюються помутніння, які знижують гостроту зору. Гнійне запалення може призвести до сліпоти.

У працівників металургійної та машинобудівної промисловості бувають опіки очей. Ці травми характерні для таких професійних груп, як заливальники, вагранники, сталевари, прокатники, ковалі та ін.

Захист очей від розжарених часточок здійснюють завдяки встановленню спеціальних екранів, а також використанню спеціального одягу. Важливим заходом запобігання хімічним опікам є раціоналізація транспортування кислот і основ (лугів), а також усіх маніпуляцій, пов'язаних з їхнім використанням і виготовленням розчинів.

Електротравми трапляються рідше, однак за тяжкістю вони посідають одне з перших місць серед професійних захворювань. Електротравми виникають унаслідок того, що немає заземлення, недотримання технічних правил, невикористання захисних пристосувань.

Ступінь інтенсивності ураження людини при електротравмах залежить від безпосереднього проходження струму через організм і від енергії, на яку він перетворюється. Клінічно ураження виявляється у вигляді тетанічного скорочення м'язів, яке утруднює дихання, і сильного болю. Потім, після вимкнення струму, з'являються запаморочення, головний біль, блювання, психічні порушення, депресія, іноді судоми епілептоїдного типу. У хворих виявляють підвищення черепного тиску, кисневе голодування мозку, іноді — опіки шкіри.

Профілактичні заходи повинні передбачати дотримання правил техніки безпеки під час роботи електроустановок. Робітники повинні застосовувати засоби індивідуального захисту та інструменти з ручками, виготовленими з ізоляційного матеріалу.

Як наголошено в "Глобальному аналізі" ВООЗ, показники травматизму і професійних захворювань продовжують зростати попри всі зусилля, спрямовані на їхнє зниження. Щороку у світі трапляється 50 млн нещасних випадків на виробництві, або 160 тис. випадків на день, причому багато з них призводить до постійної інвалідності.

Важливу роль у запобіганні травматизму відіграє правильна організація обліку виробничого травматизму, а також реєстрація й аналіз його причин. Реєстрація та облік усіх травм здійснюють працівники медико-санітарних частин.
 
Особливої уваги з боку медичного персоналу потребує очний травматизм, який буває, зокрема, в металургійній і особливо в машинобудівній промисловості. Ушкодження очей унаслідок ударів холодним металом, потрапляння в очі стружки, відлітання іскринок або часток наждачного каменю під час оброблення відливок на наждачних кругах тощо можуть носити серйозний характер.

Унаслідок поверхневих ушкоджень прозорої рогівки на ній утворюються помутніння, які знижують гостроту зору. Гнійне запалення може призвести до сліпоти.

У працівників металургійної та машинобудівної промисловості бувають опіки очей. Ці травми характерні для таких професійних груп, як заливальники, вагранники, сталевари, прокатники, ковалі та ін.

Захист очей від розжарених часточок здійснюють завдяки встановленню спеціальних екранів, а також використанню спеціального одягу. Важливим заходом запобігання хімічним опікам є раціоналізація транспортування кислот і основ (лугів), а також усіх маніпуляцій, пов'язаних з їхнім використанням і виготовленням розчинів.

Електротравми трапляються рідше, однак за тяжкістю вони посідають одне з перших місць серед професійних захворювань. Електротравми виникають унаслідок того, що немає заземлення, недотримання технічних правил, невикористання захисних пристосувань.

Ступінь інтенсивності ураження людини при електротравмах залежить від безпосереднього проходження струму через організм і від енергії, на яку він перетворюється. Клінічно ураження виявляється у вигляді тетанічного скорочення м'язів, яке утруднює дихання, і сильного болю. Потім, після вимкнення струму, з'являються запаморочення, головний біль, блювання, психічні порушення, депресія, іноді судоми епілептоїдного типу. У хворих виявляють підвищення черепного тиску, кисневе голодування мозку, іноді — опіки шкіри.

Профілактичні заходи повинні передбачати дотримання правил техніки безпеки під час роботи електроустановок. Робітники повинні застосовувати засоби індивідуального захисту та інструменти з ручками, виготовленими з ізоляційного матеріалу.

Як наголошено в "Глобальному аналізі" ВООЗ, показники травматизму і професійних захворювань продовжують зростати попри всі зусилля, спрямовані на їхнє зниження. Щороку у світі трапляється 50 млн нещасних випадків на виробництві, або 160 тис. випадків на день, причому багато з них призводить до постійної інвалідності.

Важливу роль у запобіганні травматизму відіграє правильна організація обліку виробничого травматизму, а також реєстрація й аналіз його причин. Реєстрація та облік усіх травм здійснюють працівники медико-санітарних частин.
 
Істотне значення у зниженні травматизму має раціональне встановлення обладнання, правильна організація праці, робочого місця, справність обладнання та інструментів. На новозбудованих і реконструйованих підприємствах із високим ступенем механізації виробничий травматизм значно знижується. Стружкоподрібнювачі, механічні пристосування для видалення стружки з верстаків, а також безпосередньо від різальних інструментів забезпечують профілактику порізів металевою стружкою. Обладнання для запобігання падінню вантажу повинні мати пристосування для самогальмування і автоматичного утримання вантажу. У цехах хімічних виробництв переливання кислот має бути механізоване і здійснюватися шляхом перекачування кислоти за допомогою стисненого повітря через переливні труби.
 
Не можна допускати закладання проходів і майданчиків заготівками і відходами.

Запобіганню травмам в умовах виробництва великою мірою сприяє дотримання відповідних санітарних правил, особливо правил раціонального освітлення. Важливе значення мають засоби індивідуального захисту, а саме: спеціальний одяг, взуття, головні убори. Очі захищають спеціальними окулярами, масками й щитками, описаними в розділі "Охорона праці". Велике значення має санітарно-технічний інструктаж, що передбачає вивчення правильних прийомів праці. Робітника можна допустити до роботи лише після ознайомлення з правилами техніки безпеки. За дотриманням цих правил потрібно здійснювати щоденний технічний нагляд.

Важлива роль у зниженні травматизму, максимальному прискоренні відновлення здоров'я і працездатності потерпілих від виробничих травм і запобіганні ускладненням та інвалідності належить правильній організації медико-санітарного обслуговування робітників.