Профілактична медицина - Охорона здоров'я дітей і підлітків
П`ятниця, 02.12.2016, 22:46
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Форма входу

Меню сайту
Реклама
Додай сайт
Статистика
Пошук
Block title
Спорткомплекс
Дошкольное развитие ребенка Обучение акробатики
Реклама
Мікробіологія
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://profmed.at.ua обов'язково.
Основою для розроблення заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я дітей, є вивчення його стану на всіх етапах фізичного розвитку. Лікар повинен знати загальну демографічну ситуацію і тенденції у зміні стану здоров'я дітей та підлітків, контролювати проведення медичних оглядів і аналізувати їхні результати, а також розробляти комплексні лікувально-профілактичні заходи.

Здоровими вважаються діти з гармонійним фізичним і нервово-психічним розвитком, в яких немає захворювань та функціональних порушень в організмі. Стан здоров'я дітей визначається за показниками фізичного розвитку, захворюваності, функціонального стану органів і систем, а рівень нервово-психічного розвитку перевіряє спеціально лікар-педіатр. Комплексна оцінка здоров'я дітей є основою поділу їх на групи.

До 1-ї групи належать діти і підлітки, в яких немає хронічних захворювань, які не хворіли або рідко хворіли під час обстеження та мають нормальний фізичний і нервово-психічний розвиток, що відповідає їхньому вікові, тобто здорові діти. Навчальну, трудову і спортивну діяльність їм організовують без обмежень відповідно до навчальних програм. Лікар проводить лише плановий профілактичний огляд і загальнооздоровчі заходи.

До 2-ї групи входять діти і підлітки, які не мають хронічних захворювань, але в них є функціональні та морфологічні відхилення, що не впливають на їхнє самопочуття й працездатність, і які часто або тривало хворіють. Це діти групи ризику, для них лікар створює комплекс оздоровчих заходів, спрямованих на запобігання розвитку хронічної патології. Цей комплекс включає гігієнічні рекомендації для підвищення резистентності організму за допомогою неспецифічних заходів, а саме: загартуванням організму завдяки природним чинникам, раціональним режимом дня, додатковою вітамінізацією їжі. Медичні огляди проводять в індивідуальному порядку.

До 3-ї групи належать діти з хронічними захворюваннями або з компенсованою природженою патологією, із загостреннями хронічних захворювань легкого ступеня, коли мало порушується загальний стан і самопочуття. Це хворі діти і підлітки у стані компенсації. Вони перебувають на диспансерному спостереженні у лікарів різного профілю і дістають відповідну лікувальну і профілактичну допомогу. Особливістю навчального процесу для них є щадний режим дня, тривалий відпочинок і нічний сон, обмеження фізичного на-вантаження.

4-ту групу становлять діти з хронічними захворюваннями або природженими вадами розвитку в стані субкомпенсації, при якому порушуються загальний стан і самопочуття, з довгим періодом реконвалесценції. Це діти і підлітки у стані субкомпенсації. До них повинна бути особлива увага. Лікарі різних спеціальностей повинні проводити диспансеризацію дітей відповідно до діючих методичних рекомендацій і подавати їм відповідну допомогу, зумовлену наявністю патології і ступенем її компенсації. У дитячих установах цим дітям створюється особливий режим.

У 5-ту групу зараховують дітей і підлітків з тяжкими хронічними захворюваннями у стані декомпенсації і значно зниженими функціональними можливостями. Це хворі діти і підлітки у стані декомпенсації. Вони перебувають під постійним наглядом лікарів, які їх лікують. У разі потреби хворих на хронічні захворювання і тих, хто має природжені вади розвитку, спрямовують у спеціальні дитячі і підліткові установи, де з урахуванням особливостей патології цілеспрямовано проводять лікування і виховання з відповідним спеціальним режимом.

З метою визначення стану здоров'я використовують демографічні показники, до яких належать народжуваність, смертність, середня тривалість життя, медико-статистичні показники захворюваності, які включають загальну, інфекційну, неінфекційну, за окремими видами захворювань, з тимчасовою втратою працездатності, зрештою дані про інвалідність і рівень фізичного розвитку за віковими й статевими групами.

Стежать за умовами життя дітей і підлітків у родині та школі, які можуть знижувати життєву стійкість організму дитини і спричиняти захворювання. Характер захворюваності дітей у різні періоди життя залежить від вікових особливостей. Для дітей дошкільного віку характерними є шкірні, легеневі, інфекційні захворювання, ураження лімфатичних вузлів. У дітей шкільного віку спостерігаються порушення обміну речовин, внутрішньої секреції, нервової системи, зору. Якщо під час вступу дітей до школи спостерігається незначна короткозорість, то в учнів старших класів вона зростає в кілька разів. Бувають також випадки астигматизму. Порушення рефракції залежать від спадковості та гігієнічних умов праці органа зору, і це потребує від шкільного лікаря особливого спостереження за освітленням робочого місця дитини, за якістю навчальних посібників, за відстанню тексту, який читається з дошки, від ока, а також відповідної корекції зору за допомогою лінз і розміщення дітей з порушеним зором ближче до вчителя.

Зниження слуху в дітей виникає внаслідок появи аденоїдів, хронічного риніту або перенесеного отиту. Таких дітей слід розміщувати на перших партах. У разі значного ослаблення слуху ці діти повинні навчатись у спеціальних класах. Дефекти мови позначаються на поведінці дітей, знижують їхню успішність, тому їм потрібно створювати логопедичні кабінети. Для дітей із захворюваннями верхніх дихальних шляхів слід також облаштовувати оториноларингологічні кабінети у дитячій поліклініці.

У школярів можуть виникати і кіфози, які спричинюють зміни функцій організму та захворювання легеневого апарату. З метою профілактики цих захворювань потрібно стежити, щоб школярі правильно сиділи, щоб парти відповідали їхньому зросту, були достатньо освітленими, щоб учні правильно носили навчальне приладдя і правильно фізично виховувалися.

Слід приділяти особливу увагу дітям із недокрів'ям, зниженим харчуванням, глистяними інвазіями, ревматизмом та іншими серцево-судинними захворюваннями, шкірними хворобами, з травмами та порушеннями з боку ЦНС. Такі діти потребують не лише загальнопрофілактичних заходів, а й відповідного харчування, оздоровлення в санаторіях, відповідних лікування та режиму, фізіотерапії, ортопедичної допомоги, психотерапії.

Головним завданням у запобіганні захворюванням серед дітей є охорона їх від дії несприятливих чинників навколишнього середовища, у родині, дошкільних і шкільних установах. Потрібно створити навколо дитини сприятливу психічну атмосферу, забезпечити їй умови для достатнього сну, відпочинку на свіжому повітрі та харчування. Велике позитивне значення мають дозовані фізичні вправи, загартування, виховання гігієнічних навичок та активна і пасивна імунізація. Гігієнічне виховання повинно доповнюватися гігієнічною освітою. Питання гігієни мають бути передбачені програмами викладання біології, анатомії, фізичної культури та інших предметів навчального плану школи.

Охорона здоров'я дітей і підлітків полягає також у створенні санітарно-гігієнічних умов у дитячих та шкільних установах.

Систематичний медичний контроль за змінами у здоров'ї і розвитку дітей та підлітків повинен стати основою для зміцнення їхнього здоров'я, розвитку фізичної та психічної витривалості. Гігієнічне забезпечення виховання дітей і підлітків здійснюють поліклінічні відділи дитячих лікарень, у структурі яких передбачено спеціальні посади лікарів для обслуговування дитячих навчально-виховних установ.