Вівторок, 30.05.2017, 16:20
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Форма входу

Меню сайту
Реклама
Додай сайт
Статистика
Пошук
Block title
Спорткомплекс
Дошкольное развитие ребенка Обучение акробатики
Реклама
Мікробіологія
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://profmed.at.ua обов'язково.
Особливу проблему в сільськогосподарському виробництві створюють різні отрутохімікати, які нині широко застосовуються. Використання пестицидів дає змогу отримати додаткову сільськогосподарську продукцію, а тому вони і в майбутньому матимуть важливе значення для захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів. Водночас пестициди мають токсичні властивості й можуть стати причиною отруєння свійських тварин, загибелі риб, забруднення харчових продуктів та отруєння людей.

Контакт працівників сільського господарства з пестицидами може бути під час розфасовування і транспортування отрутохімікатів, протравлювання насіння, обпилювання рослин, дефоліації бавовнику тощо.

Оскільки в біосфері циркулюють десятки тисяч хімічних речовин, забруднення навколишнього середовища пестицидами практично лишається незворотним. Пестициди можуть спричинити гостре, підгостре і хронічне отруєння. Гостра інтоксикація зумовлена одночасним надходженням в організм великої кількості отруйної речовини і супроводжується бурхливим розвитком захворювання, яке є специфічним для кожної речовини або групи речовин.

Хронічне отруєння розвивається повільно в разі тривалого потрапляння отруйної речовини у відносно малих кількостях. При всіх отруєннях уражується ЦНС і серцево-судинна система, печінка та інші органи.

Клінічна картина гострого отруєння пестицидами характеризується головним болем, запамороченням, нудотою, блюванням, болем у ділянці шлунка. Підвищується температура тіла, прискорюється серцебиття, виникає задишка, судоми і коматозний стан, за яким настає смерть. Хронічне отруєння людей супроводжується ураженням нервової системи, гепатитом, гастритом, бронхітом, функціональними змінами нирок. Ранніми симптомами є втрата апетиту, головний біль, безсоння, швидка розумова і фізична втома, роздратованість, емоційна нестійкість, пітливість, гостра слабкість, біль у ділянці серця та правого підребер'я. Спостерігається дезорієнтація, сплутаність свідомості. Можливі екзематозні ураження шкіри алергійного характеру.

Небезпека отруєння пестицидами залежить не лише від їхньої токсичності і здатності потрапляти в організм різними шляхами, а й від конкретних санітарно-гігієнічних умов, за яких їх застосовують.

Серед отрутохімікатів найтоксичнішими для людини і теплокровних тварин виявилися фосфорорганічні та хлорорганічні сполуки.

Гостре отруєння фосфорорганічними речовинами супроводжується болем у шлунку, загальною слабкістю, головним болем та запамороченням. Згодом розвиваються тенезми, діарея, посмикування м'язів, часте дихання, а відтак судоми та кома.

Дуже токсичними є також хлорорганічні сполуки, які в разі отруєння ушкоджують переважно нервову систему та паренхіматозні органи. Токсичність ДДТ і гексахлорану відома в багатьох країнах світу. У певних кількостях ДДТ спричинює гостре отруєння різних тварин зі смертельним кінцем у перші ж години. Специфічною високотоксичною дією та кумулятивною здатністю характеризується група ртутьорганічних речовин, які в разі отруєння зумовлюють відчуття металевого присмаку в роті, нудоту, головний біль і біль у животі, кровотечу з ясен, пронос, а у тяжких випадках — параліч.

Питання небезпеки застосування пестицидів і загрози забруднення ними навколишнього середовища дуже непокоїть, а тому потребує розроблення заходів безпеки. До заходів профілактики отруєнь пестицидами належать
суворе дотримання правил їхнього зберігання, транспортування і використання у сільському господарстві.

Протравлювати насіння слід на відкритому майданчику за допомогою спеціальних апаратів заводського виготовлення. Працювати треба в проти- пиловому комбінезоні, респіраторі й протипилових окулярах. Склади отрутохімікатів повинні відповідати гігієнічним вимогам. Вони мають бути ізольовані від інших споруд і призначені тільки для зберігання отрутохімікатів. Такі приміщення слід розташовувати на відстані не менше ніж 200 м від житлових будинків, далеко від тваринницьких дворів та зерносховищ. У складських приміщеннях повинні бути спеціальні стелажі, підставки, ваги та інше приладдя для зважування та відмірювання препаратів. Робітники складу повинні працювати у спецодязі і користуватися засобами індивідуального захисту.

До оздоровчих заходів належать також удосконалення та впровадження механізації навантажувально-розвантажувальних робіт. Потрібно також встановити контроль за дотриманням нормативів рівня пестицидів у навколиш-ньому середовищі та за режимом праці.

Особливого значення слід надати професійному відбору, медичним оглядам та відповідному інструктажу працівників.