Профілактична медицина - Овочі, фрукти і ягоди
Неділя, 11.12.2016, 16:47
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Форма входу

Меню сайту
Реклама
Додай сайт
Статистика
Пошук
Block title
Спорткомплекс
Дошкольное развитие ребенка Обучение акробатики
Реклама
Мікробіологія
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://profmed.at.ua обов'язково.
Нині людство використовує в їжу понад 1000 різних рослин, які належать до описуваної групи. Це крохмальумісні бульбові рослини (картопля, батат тощо), власне овочеві культури, баштанні, плодові рослини і ягоди.

Клітини, які утворюють плодову м'яку частину овочів, фруктів і ягід, мають тонку оболонку з клітковини. Всередині клітин є протоплазма (у вигляді ниток), яка містить білкові речовини. Простір між нитками протоплазми заповнений клітинним соком — водним розчином мінеральних і органічних речовин (солі кислот і основ; цукри — фруктоза, глюкоза, сахароза; органічні кислоти — яблучна, лимонна, мурашина та ін.; ефірні олії і фітонциди; ферменти і вітаміни). Міжклітинний прошарок складається з пектинових речовин, які зв'язують клітини.

Рослини цієї групи мають незначну енергетичну цінність (20—80 ккал у 100 г), містять незначну кількість білків (0,5—2%) і жирів. Вміст вуглеводів у них коливається від 2 до 19%. До найбагатших на вуглеводи належать крохмальумісні рослини. В овочах, фруктах, ягодах вуглеводи представлені добре розчинними і легко засвоюваними цукрами й органічними кислотами. Фруктоза, органічні кислоти, ефірні олії та інші речовини надають багатьом продуктам цієї групи приємного смаку й аромату. Значення овочів, фруктів і ягід у харчуванні людини велике, адже вони є основними джерелами аскорбінової кислоти, каротину, фолієвої кислоти та інших вітамінів (табл. 37). Велике значення овочів і як джерела мікроелементів та основних (лужних) мінеральних речовин, які відіграють важливу роль у нормалізації кислотно-основної рівноваги.

Навар з овочів посилює моторну і секреторну діяльність травної системи, зокрема, збуджує діяльність підшлункової залози, пепсинових залоз шлунка і подовжує секрецію шлункового соку. Найбільший сокогінний ефект притаманний капусті, далі йдуть огірки, ріпа, буряк, морква.

В овочах і фруктах міститься багато біологічно активних речовин, які є антиоксидантами, для них характерна антимутагенна, антиканцерогенна й антиалергенна дія.

Унаслідок описаних властивостей овочі і фрукти мають важливе значення в харчуванні, їм немає повноцінної заміни іншими продуктами. Добовий раціон дорослої людини повинен містити не менше ніж 500—600 г різних овочів і фруктів. Фізіологічно обґрунтоване вживання овочевих закусок на початку їди. Уведення овочів до раціону значно підвищує засвоєння білків і жирів.

Поверхню овочів, фруктів і ягід можуть забруднювати різні мікроорганіз¬ми і яйця гельмінтів, через що немиті овочі і фрукти можуть бути джерелами кишкових інфекцій і гельмінтозів. Перед вживанням їх потрібно добре помити під струменем води, а потім облити окропом.

Перше місце у світі серед крохмальумісних бульбових рослин нині посі¬дає картопля. Щорічно виробництво її перевищує 300 млн тонн. У багатьох країнах картопля є важливим продуктом харчування. Вона містить білків до 1,5%, крохмалю — до 14%, цукру — 1—2%, аскорбінової кислоти — до 30—40 мг на 100 г восени і 7—10 мг на 100 г ранньої весни, а також вітаміни групи В.

До найпоширеніших у світі овочів належать капуста, морква, буряк, цибуля, часник, кріп, петрушка, помідори, ріпа, турнепс, бруква, редиска, огірки, баклажани, перець, шпинат, салат та ін. В ареалах із спекотним кліматом широко культивують баштанні культури — гарбузи, кавуни, дині.

Важливим складником їжі сучасної людини є фрукти — соковиті плоди багатьох рослин. Енергетична цінність їх значна (переважно до 60 ккал на 100 г), але їм притаманні добрі смак і аромат. Фрукти багаті на різні цукри й органічні кислоти, а також вітаміни.

Однією з найпоширеніших культур субтропічних і тропічних районів є група цитрусових, що об'єднує кілька десятків видів рослин, багато з яких характеризуються чудовими смаковими і дієтичними якостями.

Солодкий апельсин характеризується високим умістом цукрів і приємним на смак їхнім поєднанням з лимонною кислотою та іншими органічними кислотами. У м'якуші солодкого апельсина міститься 5% інвертного цукру, 3% сахарози, 1% лимонної кислоти. Завдяки товстій шкірці і кислотності соку в апельсині, як і в інших цитрусових, добре зберігаються вітаміни, зокрема аскорбінова кислота. Цитрусові багаті на речовини, які мають властивості вітаміну Р. Апельсин і подібні до нього за властивостями мандарин, грейпфрут, камкват (плоди їдять зі шкіркою), пампельмус люди охоче вживають у їжу в сирому вигляді і використовують у кондитерському виробництві.

Інші цитрусові (лимон, лайм) містять у м'якуші багато лимонної кислоти, а тому мають кислий смак. Так, у лимоні вміст органічних кислот становить 6—8%, інвертних цукрів — 2—3% і сахарози — 0,5%. Сік цих цитрусових використовують для приготування освіжаючих напоїв, кулінарних і кондитерських виробів. Чаю з лимоном багато людей віддають перевагу перед іншими гарячими напоями. Такий чай збагачується аскорбіновою кислотою за рахунок шкірки, яка у 2—3 рази багатша на вітаміни, ніж м'яка частина. Лимон всюди вважається надто корисним плодом для хворих. Його сік стимулює захисні сили організму, має антицинготні й антианемічні та інші цілющі властивості.

Банан — важлива харчова і плодова рослина. Вважають, що банан був одним із перших харчових продуктів людини і однією з перших рослин, які вона почала культивувати. Банан — тепло- і вологолюбива садова рослина. Його розводять здебільшого у тропічній, достатньо зволоженій зоні. У бананах міститься близько 64% води, 12% крохмалю, 19% цукрів, 1,2% білків, 0,8% жирів, 0,8% клітковини. Банан не дуже багатий на аскорбінову кислоту (близько 8—10 мг на 100 г), але містить значну кількість Р-каротину (0,7 мг на 100 г) і вітамінів групи В, особливо багатий він на рибофлавін (0,6 мг на 100 г).