Профілактична медицина - Гігієнічне значення температури, вологості повітря та швидкості руху повітря в тропічних умовах
П`ятниця, 02.12.2016, 22:45
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Форма входу

Меню сайту
Реклама
Додай сайт
Статистика
Пошук
Block title
Спорткомплекс
Дошкольное развитие ребенка Обучение акробатики
Реклама
Мікробіологія
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://profmed.at.ua обов'язково.
Розглянемо закономірності річного ходу температури повітря на екваторі і в тропіках. Відтворюючи річну динаміку сонячної радіації (мал. 91), найвища температура повітря на екваторі спостерігається після весняного (21.03) і осіннього (23.09) рівнодення, а найнижча — після зимового (22.12) і літнього (22.06) сонцестояння. Так, у Джакарті (Батавія, 6° пд. ш.) найтепліші місяці — травень і жовтень (середньомісячна температура 26,4°С), а найпрохолодніші — січень (25,3°С) і липень (25,7°С). Річна амплітуда температури на екваторі становить на узбережжі до 1—3°С, а на віддалі від нього — до 6—10°С.

У зоні тропіків протягом року є лише один максимум (після 22.06) і один мінімум (після 22.12) температури. Тут річна амплітуда коливання температури вища, ніж на екваторі: на узбережжі — до 5°С, на континентах — до 10—20°С. Добові коливання температури зростають від полюса до екватора, де вони досягають 20—30°С. При безхмарному небі денну спеку (40—50 °С) у спекотних сухих районах змінює нічний холод, коли температура повітря знижується до 10 °С і менше. Близькість до морів, які акумулюють тепло, робить клімат на цих самих широтах м'якшим, зменшує добові і денні коливання. Так, на Маршальських островах (Тихий океан) річна амплітуда коливань температури становить лише 0,4 °С, у Сингапурі — 1,5 °С. Із просуванням углибину континентів сезонні і добові коливання температури повітря зростають, клімат стає жорсткішим, континентальним.

Найтепліші (в середньому за рік) місця розташовані не під екватором, а вздовж паралелі 10° пн. ш. Це пояснюється тим, що під екватором розміщені вологі тропічні ліси і на великій площі океани, які нагріваються менше, ніж суша. У липні найвищі температури спостерігаються на материках у межах 15—40° пн. ш. у зоні пустель. Тут середньомісячні температури доходять до 35 °С, а місцями в Сахарі навіть до 36 °С. Найвища температура повітря на нашій планеті зареєстрована в Екваторіальній Африці у Сомалі (63 °С).

Температура повітря є дуже важливим чинником, який впливає на тепловий обмін людини. У тропіках люди зазнають впливу високої температури повітря повсюдно. Найекстремальніші умови створюються під час виконання тяжкої фізичної праці на відкритому повітрі, у гарячих цехах і в надто глибоких шахтах.

Велике значення має вологість повітря, яка впливає на кліматопогодні умови. Річний хід опадів у різних зонах тропіків показаний на мал. 92.

В екваторіальній зоні (поясі) хмарність протягом року велика. У більшості місць найбільша кількість опадів випадає у квітні та листопаді (Сонце на найбільшій висоті), а мінімальна — у липні та січні (Сонце на найменшій висоті). У тропічній зоні хмарність менша, ніж у екваторіальній. Тут є один дощовий період, який триває протягом чотирьох літніх місяців, коли Сонце буває на найбільшій висоті; увесь інший час — сухий період. У цих широтах у літні місяці розміщується зона найбільшого нагрівання і пов'язана з нею смуга зниженого тиску повітря, що і створює умови для проникнення вологого повітря з екваторіальної зони. У субтропічній зоні хмарність мінімальна. Опадів тут дуже мало, особливо в літні місяці. У цих широтах великі площі на материках займають безводні пустелі.

Найбільша річна кількість опадів випадає в екваторіальній і тропічній зонах — до 3000 мм за рік, а перед навітряними схилами гір — до 10 000 мм за рік і більше (Індія). З обох боків від екваторіальної зони річна кількість опадів зменшується, і найменше її (до 250 мм) випадає у субтропічних пустелях і саванах.

Для тропіків характерне випадання опадів у вигляді злив. Часто в період злив температура повітря різко знижується, майже до 0 °С. Дощові потоки розносять яйця гельмінтів, патогенні мікроби, пестициди та інші хімічні речовини, забруднюючи колодязі, ставки, річки, пляжі, грунт. Це спричинюється до підвищення в цей період року захворюваності на кишкові інфекції та інвазії. Після злив значна вологість і висока температура повітря сприяють розмноженню мух, комарів та інших комах. Кількість комарів у дощовий період колосальна.

Рух повітря впливає на тепловіддачу людини. Найсприятливішою швидкістю вітру в гарячі літні дні для людини, яка одягнена, вважають 1—2 м/с. При швидкості, більшій ніж 3 — 7 м/с, виявляється подразлива дія вітру. Сильний вітер (понад 20 м/с) заважає диханню, механічно перешкоджає ви-конанню роботи і пересуванню. У закритому приміщенні неприємне відчуття руху повітря (протягу) спостерігається, коли швидкість його досягає 0,4-0,5 м/с.