Профілактична медицина - Гіпертермія та її профілактика
Неділя, 11.12.2016, 16:44
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Форма входу

Меню сайту
Реклама
Додай сайт
Статистика
Пошук
Block title
Спорткомплекс
Дошкольное развитие ребенка Обучение акробатики
Реклама
Мікробіологія
Попередження
При будь-якому використанні матеріалів сайту - посилання на http://profmed.at.ua обов'язково.
Дискомфортний мікроклімат може призводити до перегрівання і охолодження організму. Обидва види дискомфортного мікроклімату можуть бути причиною патологій, наведених нижче:

Перегрівання організму

Гостра гіпертермія
Тепловий удар: підвищення температури тіла, ослаблення серцевої діяльності,непритомність
Судомна хвороба як наслідок утрати великої кількості солей і вітамінів у зв'язку із сильним потовиділенням

Хронічна гіпертермія
Травна система: утрата апетиту внаслідок порушення водно-сольового обміну і функції ЦНС; зниження шлункової секреції, захворювання шлунка
(гіпоацидний гастрит, ахілія, гострий гастрит)
Серцево-судинна система: тахікардія, гіпертрофія і дистрофія міокарда внаслідок збільшення навантаження на міокард у зв'язку з розширенням судин
Сечові органи: розвиток або загострення сечокам'яної хвороби внаслідок підвищення концентрації сечі у зв'язку з втратою значної кількості рідини у вигляді поту. Зниження опірності організму до дії різних шкідливих чинників: порушення функції ЦНС, швидка втомлюваність внаслідок поганого кровопостачання м'язів

Охолодження організму

Гостра гіпотермія
Місцеве охолодження: відмороження; місцеві запальні процеси в охолодженій частині тіла (невралгія, міозит тощо); простудні захворювання (запальні
захворювання верхніх дихальних шляхів, неврит, отит). Загальне охолодження: генералізована гіпотермія, аж до смертельного наслідку; помірна гіпотермія: зниження опірності організму до інфекційних агентів, скорочення інкубаційного періоду; підвищення алергізацїі організму внаслідок утворення в умовах переохолодження гістаміноподібних речовин; зниження працездатності, збільшення кількості нещасних випадків

Хронічна гіпотермія
Зниження працездатності, опірності організму до дії несприятливих чинників


Найнебезпечнішим наслідком гіпертермії є тепловий удар — гострий хворобливий стан, зумовлений перегріванням організму. Тепловий удар у тропічних країнах може статися за температури повітря 40 °С і більше. До групи людей найбільшого ризику належать діти, особливо у віці до 1 року, люди літнього віку, хворі на серцево-судинні й ендокринні (гіпертиреоз) захворювання, огрядні, а також особи, що недавно прибули і ще не встигли адаптуватися до кліматичних умов тропіків.

Серед людей, що працюють, тепловий удар спостерігається найчастіше в гарячих цехах, а також під час виконання тяжкої фізичної праці в умовах відкритої атмосфери в сонячні гарячі дні з високою температурою повітря. Нерідко тепловий удар буває в учасників складних і тривалих туристичних походів, під час військових маршів, а також у танкістів, машини яких нагріваються на сонці до 80 °С.

У патогенезі теплового удару поєднуються наслідки власне гіпертермії, дегідратації тканин, порушення сольового обміну і напруження серцево-судинної діяльності. Тому клінічна картина цього ураження може значно варіювати. Зазвичай захворювання починається гостро у період максимальної дії тепла і рідко — у період виходу із зони перегрівання.

Для легкої форми теплового ураження характерне раптове відчуття нездужання, яке супроводжується головним болем, нудотою, загальною слабкістю. Пульс і дихання прискорені, зіниці розширені, шкіра тіла волога, температура тіла (ректальна) 37.. .38 °С. У разі ураження середньої тяжкості описані вище симптоми більше виражені, температура тіла підвищується до 39.. .40 °С, сильний головний біль, стан оглушення, сонливість, загальна слабкість наростають, виникають в'ялість у ногах, невпевненість у рухах, повторні короткотривалі знепритомнення, гіперемія обличчя, сухість шкіри, почервоніння кон'юнктиви, звуження зіниць, можливі блювання, тахікардія, прискорене дихання. У дітей ці форми теплового удару помилково діагностують як харчове отруєння.

Тяжка форма теплового удару починається раптово (найчастіше у неакліматизованих осіб) із таких симптомів: непритомність, судоми клонічного або тонічного характеру, психомоторне збудження, марення, температура тіла понад 41 °С. Шкіра хворого суха і гаряча або вкривається липким потом. Це пояснюється тим, що часто тяжка форма теплового удару настає після припинення потовиділення, що свідчить про порушення нервової регуляції. Пульс різко прискорений — 120—140 за 1 хв, ниткоподібний, дихання поверхневе. Обличчя спочатку дуже гіперемоване, а з погіршенням стану стає блідим і ціанотичним.

Якщо в патогенезі теплового ураження переважає порушення водно-сольового обміну через виділення значної кількості поту і недотримання питного режиму, то розвивається клінічна картина теплового удару, який дістав назву судомної, або харчової, хвороби. її характеризують симптоми перегрівання і болючі корчі м'язів нижніх кінцівок. Спостерігається згущення крові, зниження в ній рівня хлоридів і збільшення вмісту залишкового азоту і сечовини. Слід зауважити, що водно-сольовий баланс відновлюється лише через 24—48 год після поліпшення стану.

У людей із серцево-судинною недостатністю, а також у людей літнього віку теплове ураження має характер теплового знепритомнення. У таких випадках зменшення об'єму крові і різке розширення кровоносних судин шкіри спричинює зниження кров'яного тиску і погіршення кровопостачання мозку. Потерпілий раптово відчуває слабкість, непритомніє. Температура тіла незначно підвищується, потовиділення не припиняється. Пульс слабкого наповнення. Обличчя бліде.

Для запобігання гострій та хронічній гіпертермії в умовах тропіків доцільно здійснювати такі заходи:

1. Наукове обґрунтування і впровадження в практику гігієнічних норм мікроклімату для приміщень різного призначення.

2. Вплив на навколишнє середовище з метою доведення мікроклімату до комфортного або хоча б до параметрів, які унеможливлюють негативний вплив на працездатність і здоров'я. До таких заходів належать сонцезахисні пристосування (дашок, штори тощо), теплоємкі і малотеплопровідні стіни, природна і штучна вентиляція, кондиціювання повітря, обдування, повітряні і водно-повітряні душі, екранування гарячих поверхонь, ізоляція джерел тепла і т. ін.

3. Заходи, спрямовані на полегшення терморегуляції людини: адаптація до теплових навантажень, загартування, підбір раціонального одягу, правильний режим праці, відпочинку і фізичної культури, раціональні харчування і питний режим.

4. Медико-санітарні заходи: медичний відбір у разі виїзду на роботу в тропіки або влаштування на роботу в гарячі цехи чи на інші об'єкти, де можливе перегрівання; періодичні медичні огляди з метою виявлення осіб з порушенням здоров'я через хронічне перегрівання; санітарно-освітня робота, зокрема роз'яснення заходів профілактики перегрівання і особистої гігієни.